захворювання головного мозку

См. также в других словарях:

• хоріоепендиматит — у, ч. Захворювання головного мозку запальної природи з переважним ураженням вистилки і судинних сплетень головного мозку …   Український тлумачний словник

• атетоз — у, ч. Мимовільне скорочення м язів пальців (рук, ніг) внаслідок захворювання головного мозку …   Український тлумачний словник

• Ишемический инсульт — Компьютерная томограмма головного мозга, демонстрирующая инфаркт в правом полушарии головн …   Википедия

• церебральний — а, е. 1) анат. Те саме, що мозковий 1). •• Церебра/льний пара/ліч тяжке захворювання мозку з порушенням опорно рухового апарату та інших систем організму. Церебра/льні кри/зи підсилення або виникнення симптомів порушення різних функцій головного… …   Український тлумачний словник

• деменція — ї, ж., мед. Слабоумство, що виникає внаслідок ураження головного мозку. •• Алкого/льна деме/нція деменція, що спостерігається на останніх стадіях серйозного, хронічного алкоголізму. Дегенерати/вна деме/нція форма деменції, яка характеризується… …   Український тлумачний словник

• коровий — I коров ий а/, е/. Стос. до кори головного мозку. Корові центри. II к оров ий ко/рова/, ко/рове/, мед. Стос. до кору. Корове захворювання …   Український тлумачний словник

• неврастенія — ї, ж. Захворювання центральної нервової системи людини, яке супроводжується підвищеною подразливістю, головними болями, стомлюваністю і т. ін. •• Авітаміно/зна неврастені/я порушення психіки при гіпоавітамінозах. Параліти/чна неврастені/я астенія …   Український тлумачний словник

• органічний — а, е. 1) Стос. до живої природи, тваринного або рослинного світу. •• Органі/чний світ сукупність усіх живих організмів. || Який характеризується життєвими процесами; живий. || Який утворився з решток тваринних або рослинних організмів. **… …   Український тлумачний словник

• поліоенцефаліт — у, ч., мед. Захворювання, що характеризується запаленням та переродженням сірої речовини головного мозку, головним чином мозкового стовбура …   Український тлумачний словник

• демієлінізуючий — а, е: •• Демієлінізу/ючі захво/рювання захворювання нервової системи, що розвиваються внаслідок ураження білої речовини головного і спинного мозку, руйнування мієлінової оболонки (демієлінізації) …   Український тлумачний словник